Продовжуємо висвітлювати результати польових досліджень щодо впливу різних систем основного обробітку ґрунту (традиційної, Mini-Till, Strip-Till) та застосування біологічних препаратів і біочару на ріст, розвиток та морфометричні показники рослин пшениці озимої та ячменю ярого. Проведено оцінювання рослин у фазах прапорцевого листка та молочно-воскової стиглості за висотою, масою, кущенням, довжиною колоса та розвитком хвороб. Встановлено, що ефективність застосування біологічних препаратів залежить від системи обробітку ґрунту, культури та етапу органогенезу рослин. Найбільш інтенсивний розвиток рослин спостерігався за традиційної технології та окремих варіантів Mini-Till і Strip-Till.
Фахівці УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого продовжують спостерігати за впливом різних систем основного обробітку ґрунту та біологічних препаратів на ріст і розвиток рослин пшениці озимої та ячменю ярого впродовж вегетації.
В умовах сучасного землеробства особливого значення набуває впровадження технологій, які забезпечують ефективне використання ресурсів, збереження родючості ґрунту та підвищення продуктивності польових культур. Одним із перспективних напрямів є поєднання ґрунтозахисних систем обробітку з використанням біологічних препаратів та біочару. Такі технологічні рішення здатні покращувати фізико-хімічні властивості ґрунту, активізувати мікробіологічні процеси, підвищувати стійкість рослин до несприятливих факторів середовища та формувати вищу продуктивність посівів.
Для оцінювання ефективності зазначених технологій важливим є аналіз розвитку рослин на основних етапах органогенезу, зокрема у фазах прапорцевого листка та молочно-воскової стиглості, коли відбувається інтенсивне формування елементів урожайності.
Дослідження проводили на посівах пшениці озимої та ячменю ярого із використанням різних систем основного обробітку ґрунту:
• традиційний обробіток;
• мini-till (вітчизняна технологія);
• мini-till (іноземна технологія);
• багаторічний mini-till;
• strip-till.
Важливим елементом підготовки поля стало те, що восени 2025 року всю площу майбутнього полігону було одноразово оброблено інноваційним композиційним рекультивантом Trevitan® полікомплекс. Це дало можливість оцінити ефективність сучасних технологій на єдиному підготовленому агрофоні та простежити їхній вплив на розвиток культур упродовж вегетації.
Для кожної технології досліджували контрольний варіант та варіанти із застосуванням біопрепарату, біочару або їх поєднання.
Схема біологізації включала два послідовні етапи: передпосівну обробку насіння біофунгіцидом-інокулянтом Мікофренд у нормі 200 г / т, а також подальше повноцінне позакореневе обприскування посівів у період вегетації комплексним препаратом Азотохелп К дозою 0.5 л / га разом із біоприлипачем Липосам (0.25 л / га) під час досягнення рослинами критичної фази початку виходу в трубку − за міжнародною шкалою BBCH 37.
Облік проводили у фазах прапорцевого листка та молочно-воскової стиглості за такими показниками:
• висота рослин;
• маса рослин;
• коефіцієнт кущення (для пшениці);
• довжина колоса;
• розвиток хвороб (для ячменю).
У фазі прапорцевого листка традиційна система обробітку забезпечила найкращий розвиток рослин ячменю. Висота рослин становила понад 60 см, що було найбільшим серед досліджуваних варіантів. Використання біопрепарату в межах традиційної технології сприяло збільшенню маси рослин до 8,33 г, що перевищувало більшість інших технологічних рішень.
У варіантах Mini-Till висота рослин була меншою, однак застосування біопрепарату разом із біочаром забезпечувало суттєве збільшення маси рослин, що свідчить про позитивний вплив комплексної біологізації технології.
Поширення хвороб знаходилося на низькому рівні (1,5–3,4 %), причому мінімальний розвиток захворювань відзначено у варіантах із використанням біочару.
До фази молочно-воскової стиглості переваги окремих технологій змінилися. Найбільшу висоту рослин сформували варіанти багаторічного Mini-Till із біопрепаратом та Strip-Till.
Максимальна маса рослин була отримана за технології Strip-Till (8,27 г), тоді як використання біопрепаратів у поєднанні з біочаром забезпечувало стабільно високі показники накопичення біомаси.
Довжина колоса досягала найбільших значень за традиційної технології та Strip-Till, що свідчить про ефективне формування генеративних органів.
У фазі прапорцевого листка найінтенсивніший розвиток пшениці спостерігався за використання Mini-Till (вітчизняної технології), де рослини характеризувалися найбільшою висотою (52,8 см) та максимальною масою (8,62 г).
Біологічні препарати позитивно впливали на коефіцієнт кущення, який досягав 1,6, що свідчить про активніше формування продуктивних пагонів.
Водночас за окремих варіантів Strip-Till застосування біопрепарату супроводжувалося меншою масою рослин, що може бути пов'язано з особливостями водного режиму та забезпечення елементами живлення на ранніх етапах розвитку.
На завершальному етапі вегетації найбільшу масу рослин сформували варіанти традиційної технології із застосуванням біопрепарату (10,18 г) та Mini-Till (іноземна технологія) із біопрепаратом (9,73 г).
Найбільшу висоту рослин забезпечив Strip-Till (82,3 см), тоді як найдовший колос сформувався за Mini-Till (іноземна технологія) із використанням біопрепарату та за контрольного варіанта Strip-Till.
Отримані результати свідчать, що застосування біологічних препаратів найбільш ефективне у період активного наливу зерна, коли відбувається інтенсивне накопичення сухої речовини.
Отримані результати підтверджують, що реакція польових культур на біологізацію технологій значною мірою визначається системою основного обробітку ґрунту.
Традиційний обробіток забезпечував швидший стартовий розвиток рослин, особливо ячменю, завдяки кращому прогріванню ґрунту та інтенсивнішій мінералізації органічної речовини.
Системи Mini-Till і Strip-Till поступово компенсували початкове відставання та у фазі молочно-воскової стиглості демонстрували високі показники росту й формування генеративних органів. Застосування біопрепаратів сприяло інтенсифікації фізіологічних процесів, тоді як використання біочару покращувало умови розвитку кореневої системи та зменшувало прояв хвороб.
Таким чином, інтегроване використання ресурсозберігаючих технологій із біологічними препаратами створює передумови для підвищення продуктивності зернових культур і стабілізації їх розвитку в умовах змін клімату.
1. У фазі прапорцевого листка найкращі показники росту ячменю забезпечила традиційна технологія обробітку ґрунту, тоді як Mini-Till характеризувався дещо повільнішим розвитком рослин.
2. У фазі молочно-воскової стиглості високі результати отримано за технологіями Strip-Till та багаторічного Mini-Till, що свідчить про їхню високу ефективність на пізніших етапах розвитку рослин.
3. Для пшениці найбільші показники маси рослин у фазі прапорцевого листка забезпечила вітчизняна технологія Mini-Till, а у фазі молочно-воскової стиглості — традиційна технологія із застосуванням біопрепарату.
4. Біологічні препарати позитивно впливали на накопичення біомаси, формування продуктивних пагонів та генеративних органів, однак ефективність їх застосування залежала від системи обробітку ґрунту.
5. Поєднання ресурсозберігаючих технологій із біологічними препаратами та біочаром є перспективним напрямом підвищення продуктивності зернових культур і потребує подальших багаторічних досліджень.
