Досліджуючи вплив системи обробітку ґрунту на урожайність сільськогосподарських культур згідно науково-дослідної роботи щодо адаптування технологій вирощування традиційних культур до глобального потепління фахівцями УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого було визначено біологічну урожайність гороху та її структуру.

Найбільша кількість рослин, що досягли збиральної стиглості, була на варіантах з традиційною системою обробітку ґрунту, але при цьому найвищими рослини були за використанням мульчувальної системи.

Густота стояння рослин впливає на інші показники структури урожайності: спостерігається тенденція до оберненої залежності між густотою стояння рослин агроценозу та формуванням бобів і їх озерненістю.

Аналізуючи графічні дані, можна стверджувати, що найвища біологічна врожайність зерна сформована на ділянках з традиційною системою обробітку ґрунту, а найнижчі показники – за використання мульчувальної системи.