У межах XIX Міжнародної наукової конференції «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment», що відбулася 20–24 квітня 2026 року у м. Києві, було представлено доповідь фахівця ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» Надії Майданович.
Тематика заходу охоплювала широкий спектр питань дистанційного моніторингу геологічних процесів та екологічного стану довкілля, що є критично важливим для розробки стратегій сталого розвитку в умовах глобальних кліматичних трансформацій.
Надія Майданович представила результати ґрунтовного дослідження динаміки вегетаційного індексу NDVI на сільськогосподарських угіддях України. Робота охоплює двадцятирічний період (2001–2020 рр.) і базується на аналізі масиву з понад 23 000 супутникових записів MODIS у поєднанні з наземними метеорологічними даними, що дало змогу простежити глибокі структурні зміни в стані вітчизняних агроценозів під впливом кліматичних трансформацій.
Доповідь висвітлює тенденцію до поступового зростання значень NDVI у холодний період року на 0,42–0,55%, що науковці пов’язують із раннім настанням термічної весни. Водночас спостерігається зворотний процес в осінні місяці — суттєве зниження біопродуктивності на 13,9–15,6%, що свідчить про адаптацію аграрного сектору до дефіциту вологи через зміщення термінів сівби. Аналіз регіональних особливостей підтвердив критичну вразливість південної Степової зони, де мінливість стану посівів сягає 53%, що значно перевищує показники стабільного Полісся та вказує на пряму залежність врожайності регіону від гідротермічних аномалій.
Особливий інтерес викликає розроблена багатофакторна регресійна модель, яка з точністю до 85% дозволяє оцінювати стан рослинності на основі показників кумулятивного водного балансу та температурного режиму.
Участь у конференціях такого рівня є невід’ємним елементом наукової діяльності, оскільки забезпечує апробацію дослідницьких результатів та сприяє інтеграції сучасних методів дистанційного зондування Землі у практику прецизійного землеробства. Систематичний моніторинг та прогнозний моделінг, представлені у доповіді, формують наукове підґрунтя для мінімізації екологічних ризиків та підвищення стійкості національного агровиробництва до кліматичної нестабільності.
