Фонд гарантування кредитів для фермерів має запрацювати в Україні наприкінці 2020 року – Мєтєлєва
Введення ринку землі, приватизація, збільшення експортних можливостей для українських агровиробників та інвестицій у галузь, а також спрощення доступу фермерів до державної кредитної підтримки. Саме на цих основних напрямках на сьогодні сфокусована державна політика України у галузі сільського господарства. Про це повідомила заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інна Мєтєлєва виступаючи під часПершої конференції з циклу «Збільшення прибутків в агробізнесі», що розпочала свою роботу сьогодні у Києві. Захід організований агромедіа-агенцією SAPIENZA за підтримки Київського Міжнародного Контрактового Ярмарку.
«Це є основні моменти на яких зосереджена державна політика. Якщо ми подивимося програму Кабінету Міністрів, то є декілька основних напрямків, що стосуються сільського господарства. По-перше, це дозвіл українцям розпоряджуватися своїм майном. Згідно цього напряму передбачається введення ринку землі та розробка нормативно-правових та законодавчих актів, що стосуються не тільки ринку землі, але й також антирейдерства. На сьогодні на розгляді парламенту знаходиться близько 5 таких законопроектів»,- повідомила заступник міністра.
Інна Мєтєлєва також зазначила, що сьогодні в державі інтенсивно проводиться робота з наповнення державного земельного кадастру, яка має бути завершена до серпня наступного року. «Це буде повністю публічний державний земельний реєстр»,- уточнила заступниця очільника МЕРТ.
Наступний напрямок державної політики, за словами Інни Мєтєлєвої, стосується безпечності харчової продукції. Вона повідомила, що сьогодні Кабінет Міністрів ставить завдання перед МЕРТ щодо зниження рівня харчових отруєнь. «Перші кроки які вже зроблені в цьому напрямі – активізувалася програма із запобігання харчових отруєнь у школах та дитячих садочках. Держава планує посилити вимоги з контролю безпечності харчових продуктів саме для дітей, тому що дуже часто продукти, що заходять сьогодні до шкіл чи дитсадків не відповідають стандартам з якості – до 30% молочної продукції та до 15% продуктів харчування є фальсифікатом. Це досить таки серйозний відсоток. Тим паче, що діти не мають права вибору і харчуються тим, що їм надають дорослі»,- повідомила заступник Міністра, зазначивши, що при цьому будуть також змінені підходи в контексті закупівлі продуктів через систему ProZorro.
Ще один напрямок державної політики на якому акцентувала увагу учасників конференції Інна Мєтєлєва стосується розвитку фінансових спроможностей фермера та розвитку села. Робота в даному контексті держполітики буде проводитися за декількома напрямками.
«Спільно із Світовим банком ми сьогодні, зокрема, реалізовуємо проект із створення фермерських реєстрів. На сьогодні в Україні 36 тис. фермерів з 46 тис. офіційно зареєстрованих сільгоспвиробників. Тобто це величезна цифра. І тому сьогодні говорячи про прийняття якоїсь стратегії розвитку фермерства треба розуміти, що такий документ буде лише «середньою температурою по палаті». Адже модель розвитку фермерства на Херсонщині та на Закарпатті – це зовсім різні речі і така стратегія не буде враховувати регіональних особливостей. Тому першим етапом своєї роботи ми бачимо опис усіх регіональних ресурсів. По-друге, ми маємо розробити безпосередньо регіональні моделі з пропозиціями розвитку кожної з них. Цим реєстром ми хочемо спростити процес доступу фермера до державної підтримки»,- розповіла Інна Мєтєлєва.
Також, за її словами, наразі проводяться перемовини з НБУ та Мінфіном щодо надання кредитної підтримки фермерам. «При цьому гостро стоїть питання гарантування застави, якої не є достатньо. Взагалі основна причина недоступу фермерів до держпідтримки на сьогодні – недостатність знань відносно того, яким чином сформувати пакет документів для її отримання та загального розуміння яким чином працює ця система.
На сьогодні МЕРТ спільно із Світовим банком також активно розглядається створення Фонду гарантування кредитів для фермерів. За нашими очікуваннями цей Фонд має запрацювати вже до кінця наступного року»,- резюмувала Інна Мєтєлєва.
Агрострахование на базе прогнозированного индекса урожайности: преимущества нового продукта на украинском рынке
О том, что из себя представляет агрострахование на базе прогнозированного индекса урожайности, в чем его преимущества в сравнении с традиционными страховыми продуктами, как рассчитывается страховой индекс и какую сумму страхового возмещения может получить фермер рассказала эксперт в сфере агрострахования, советник ООО «Агрориск» иAIS Ирина Головков ходе Первой конференции из цикла «Повышение прибыльности в агробизнесе», состоявшейся сегодня в Киеве и организованной агромедиа-агентствомSAPIENZA.
«Сегодня мы представляем инновационный индексный страховой продукт. Чем он отличается от традиционного страхования? При традиционном страховании осуществляется выезд в поле, оценка посевов и т.д. При «индексе» нет необходимости выезжать в поле.
Также как и нет необходимости предоставлять какие-то дополнительные документы для заключения договора о страховании. То есть существует определенный индекс, который фиксирует какие-то погодные факторы»,- отметила в начале своего выступления перед участниками конференции Ирина Головко.
При этом, по словам специалиста, у клиентов часто возникает вопрос: кто и как расчитывает индекс и насколько хорош тот показатель, который гарантирует выплаты страхового возмещения.
«В 2009 году я посетила Канаду, где канадские коллеги разрабатывали новый индексный продукт и показывали как это делается. Самое основное в индексном продукте – это качество данных. На тот момент для этого использовались метеостанции с частотой снятия замеров каждые 10 минут. Тогда я поняла, что для Украины это практически невозможно.
Погрешность в данном страховании называется базис-риск. Этот риск рассчитывает корреляцию индекса относительно того, что происходит в поле. 10 лет назад этот показатель достигал 50%.
Однако в прошлом году основатель швейцарской компании Agriculture Reinsurance Consultants (ARCGmbH) Эрих Кастен привез свой индексный продукт в Украину. Учитывая новейшие технологии и потребности аграрного бизнеса не только в Украине, но и во всем мире, Эрих Кастэн уделил несколько лет изучению возможностей новейших технологий и внедрению их для нужд аграрного страхования. Так был подписан контракт с Британским компанией KubeSee LTD на разработку страхового продукта «Индекс прогнозируемой урожайности» для Украины.Поначалу я была скептиком и не доверяла этому продукту. В течении года мы работали над тем, чтобы базис-риск составлял минимальный уровень и мы добились того, что сегодня он составляет 1-2%. О чем это говорит? О том, что показатель индекса сегодня приближен максимально к тому, что происходит в поле»,- рассказала Ирина Головко о специфике страхового продукта.
При этом она отметила, что разработкой продукта занималась британская компания KubeSee LTD. Эта компания занимается непосредственно спутниковыми снимками и имеет в наличии достаточно мощные сервера для обработки данных.
«Индекс прогнозируемой урожайности» разработан на базе спектрорадиометра умеренного разрешения изображения MODIS (MODerate resolution Imaging Spectro-radiometer), который несут спутники Terra и Aqua. Данные MODIS с 2000 года собираются ежедневно. KubeSee разработал алгоритм Искусственного Интеллекта, который прогнозирует будущий урожай. Прогнозирование происходит на базе интеграции в себе, сравнения и анализа таких данных как: многоспектральные спутниковые снимки, наблюдение за посевами, данные по вегетации растений и важных периодов развития растений, температуры, типа почв, влажности почв, осадков, индекса NDVI и урожайности за предыдущие периоды.
Со своей стороны мы брали данные Госкомстата и сравнивали их с показателями KubeSee»,- отметила эксперт страхового рынка.
Ирина Головко также на практическом примере рассказала о том, как работает на практике договор об индексном страховании.
«В начале с клиентом подписывается страховой договор и далее у него уже есть возможность заходить в собственный электронный кабинет на базе платформы KubeSee и мониторить состояние своих посевов.
При этом при заключении договора учитываются показатели средней урожайности по району. Допустим, они составляют 3 тонны/га. Далее клиент выбирает уровень покрытия страхования – STRIKE. Допустим, он выбирает 80% урожайности, таким образом, в нашем случае получаем 2,4 тонны/га. Если же происходит страховое событие, то после его фиксации KubeSee, соответственно есть показатель PRAY 1 тонна/га. Далее происходит расчет убытка по такой формуле: от показателя STRIKE отнимается показатель PRAY и полученный резльтат делится на STRIKE. В нашем случае мы имеем 58,3% убытка.
Стоимость данной страховки при 80% покрытии будет составлять 960 грн/га. Какое возмещение получает фермер в данном случае: страховая сумма умноженная на 58,3%. То есть, чем меньше STRIKE, тем ниже тариф»,- отметила Ирина Головко.
Начиная с весны текущего года данный страховой продукт предлагается в Украине для таких культур как озимая пшеница, озимый рапс, ячмень, подсолнечник, кукуруза, свекла и соя.
Ольга Трофімцева: Малим і середнім виробникам потрібно працювати над кооперацією та кластеризацією
Починаючи виробництво, в першу чергу слід думати про кінцевого споживача – куди збуватиметься ваша продукція. Про це розповіла екс в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, під час Першої конференції з циклу "Збільшення прибутків в агробізнесі”, організованої агромедіа-агенцією SAPIENZA за підтримки Київського Міжнародного Контрактового Ярмарку.
"Малим і середнім виробникам потрібно однозначно працювати над кооперацією, кластеризацією і намагатись переходити хоча б на якусь первинну переробку. Якщо ви працюєте зі свіжими ягодами, фруктами чи овочами – це хоча б якась, заморозка, сушка… Але. Я багато разів говорила про це, особливо для виробників: починайте завжди з кінця цього ланцюга.
Починаючи виробництво, починайте думати про кінцевого споживача: куди ви свою продукцію будете збувати. І вже виходячи з цього, тоді потрібно думати: дійсно, якщо я виробляю, умовно, ягоди, що я буду з ними робити? Тому, що є досить великий і сегмент "фреш” для такої продукції”, – зазначилаОльга Трофімцева.
"Те ж саме з молоком. До речі, з молоком можна бути досить успішними на локальних ринках, десь в своїй області. Все більше населення платоспроможного переїжджає до міст, або ближче до міст. І біля великих міст, мільйонників, або в таких містах, все більше з’являється представників середнього класу, які хочуть купувати здорову їжу, локальну їжу.
Які все більше ставлять питань щодо простежуваності тієї продукції і тих продуктів, які вони купують. Тому, умовно, навіть із свіжим фермерським молоком можна бути успішним, без того, щоб одразу амбіційно думати про якісь там експортні речі. Про це можна думати пізніше”, – вважає Ольга Трофімцева.
Відео виступу : https://youtu.be/uI9Ix7VpDA0
Як убезпечити себе від рейдерства в умовах відкриття ринку землі: розповідає адвокат Тетяна Онищенко
Відкриття ринку землі в Україні створює додаткові умови для рейдерських захоплень, а отже представникам агробізнесу варто убезпечити себе від цього використовуючи як превентивні заходи, так і практичні інструменти для захисту своїх земельних ресурсів. Таку думку висловила адвокат, старший юрист практики земельного та аграрного права компанії ЮФ TOTUМ Тетяна Онищенко виступаючи під час Першої конференції з циклу «Збільшення прибутків в агробізнесі», яку організувала агромедіа-агенція SAPIENZA.
«Існує чотири основні види рейдерства в аграрному секторі. Перший вид – це рейдерство внаслідок подвійної реєстрації майнових прав. Цей вид виник як явище з 2013 року внаслідок паралельного існування двох реєстрів – прав на рухоме майно та старого земельного реєстру, де реєструвалися договори на оренду землі. Не було ніякого обов’язку переносити своє майно до нового реєстру, однак не зробивши це агробізнес може зіткнутися з великими проблемами.
Другий вид – це корпоративне рейдерство. Мова йде про те, що між власниками аграрного підприємства в будь-який момент можуть погіршитися відносини і може відбутися поглинання і витиснення з ринку того чи іншого учасника.
Третім видом є рейдерство внаслідок оборудок з процедурою банкрутства компанії та четвертий вид – силове захоплення сільгоспугідь. Останній є класичним видом рейдерства»,- повідомила адвокат.
Тетяна Онищенко також зазначила, що убезпечити себе від рейдерів агровиробник може завдяки виконанню низки превентивних заходів. За словами адвоката, виконавши такі заходи у повному обсязі власник агробізнесу може якщо не в повному обсязі захистити себе від рейдерів, то принаймні бути повністю готовим до рейдерських атак на своє підприємство.
«Умовно їх можна поділити на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх заходів слід віднести проведення комплексного аудиту компанії з оцінками земельного банку та оформлення прав на землю. Також сюди слід віднести фінансовий та корпоративний аудити, аудит основних засобів та безпековий аудит компанії»,- повідомила старший юрист практики земельного та аграрного права компанії ЮФ TOTUМ.
Фахівець також підкреслила, що сьогодні більшість представників агробізнесу використовують у своїй роботі типову форму договору оренди землі, затверджену Кабміном, не вносячи до нього жодних змін, що є дуже великою помилкою.
«На моїй практиці виникало чимало проблем пов’язаних з цим. Дані договори повинні, з одного боку, відповідати усім вимогам закону, а з іншого – не мати жодних правових колізій. На жаль, типовий договір містить чимало таких колізійних моментів щодо переходу права власності на землю, страхуванням тощо. Розроблений нами типовий проект договору був дещо ширший і спочатку не викликав довіри у селян. Але ми їм роз’яснили, що убезпечуємо не тільки себе, але і захищаємо них, щоб в подальшому у нас не виникало конфліктних ситуацій»,- пояснила Тетяна Онищенко.
У свою чергу зовнішні превентивні заходи включають в себе, так званий, гудвіл тобто детальний моніторинг-контроль місця компанії на ринку, перевірку контрагентів компанії та роботу з пайовиками, що здають землю в оренду.
В тому ж разі, коли рейдерське захоплення землі вже торкнулося компанії, то на думку адвоката варто виробити покроковий план дій відповідно до кожного окремого виду захоплення.
Так при силовому захопленні першочергово потрібно розподілити завдання щодо виходу з ситуації між співробітниками агрокомпанії, звернутися до адвоката, правоохоронців та бізнес-омбудсмена. «Крім того, у цьому разі важлива робота служби безпеки компанії та вихід у публічне поле з інформацією про силове захоплення»,- підкреслила Тетяна Онищенко.
У випадку ж, коли агрокомпанія зіткнулася з рейдерством внаслідок подвійної реєстрації прав важливо провести аналіз підстав внаслідок яких трапилася подібна ситуація.
«Він включає в себе комунікацію з пайовиками та реєстратором, а також відповідні звернення до Мінюсту та судових органів. У випадку з корпоративним рейдерством сюди ж слід додати й комунікацію з працівниками компанії, а у випадку з банкрутством – з контрагентами»,- пояснила фахівець.
Тетяна Онищенко також зазначила, що рейдерське захоплення, звичайно завжди легше запобігти, аніж ліквідувати його наслідки. «Пам’ятайте, що рейдерство – це завжди судова тяганина, матеріальні витрати та додаткове фінансове навантаження на ваш бізнес»,- звертаючись до учасників конференції резюмувала фахівець.
