УДК 633.34:631.559
Величина та структура біологічної врожайності сої залежно від системи основного обробітку ґрунту та заходів з оптимізації режиму живлення
Новохацький М., канд. с.-г. наук, доц., е-mail: novokhatskyi@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-3635-1761
Таргоня В., д-р с.-г. наук, е-mail: targonva@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1353-9182
Бабинець Т., канд. екон. наук, е-mail: babinec.t@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-9859-9434
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Городецький О., канд. с.-г. наук, доц., е-mail: o.gor@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-0049-0663
Білоцерківський національний аграрний університет (БНАУ)
Анотація
Мета. Оцінка впливу найбільш поширених систем основного обробітку ґрунту та біологічних методів оптимізації режимів живлення на реалізацію потенціалу зернової продуктивності сої в Лісостепу України.
Методи. Використовувалися загальнонаукові (гіпотеза, експеримент, спостереження) та спеціальні (польовий дослід, морфологічний аналіз) методи.
Результати. Аналіз результатів польових експериментів вказує, що за рівнем формування біологічного врожаю зерна сої в період проведення досліджень кращою є консервувальна система обробітку ґрунту, яка забезпечила формування 27,6 ц/га зерна. Застосування інших систем викликало зменшення рівня біологічної врожайності: до 26,4 ц/га за використання традиційної системи, 25,3 ц/га – за використання мульчувальної і до 23,0 ц/га за використання міні-тілу.
За використання Граундфіксу середній рівень біологічної врожайності зерна сої зростає до 25,6 ц/га за норми внесення 5 л/га, та до 28,2 ц/га – за норми внесення 10 л/га, тоді як контрольні варіанти (без застосування зазначеного препарату) в середньому формували 22,6 ц/га зерна з коливанням за системами обробітку ґрунту від 21,0 (міні-тіл) до 25,8 ц/га (традиційна).
Застосування Граундфіксу (10 л/га) знизило абортивність насіння з 11,0 % (середнє за варіантами без біодобрив) до 8,0 21 %, сформувало оптимальну кількість стеблових вузлів з бобами, збільшило висоту прикріплення нижніх бобів та покращило інші показники структури біологічної врожайності сої.
Висновки. Встановлено, що застосування консервувальної системи обробітку ґрунту формує в середньому 27,6 ц зерна сої, що є найбільшим показником серед систем основного обробітку ґрунту в межах схеми наших досліджень. Використання Граундфіксу викликало зміну цього показника: якщо варіанти з консервувальною системою основного обробітку ґрунту без застосування біопрепарату (контроль) формували в середньому 24,1 ц/га, то використання 5 л/га Граундфіксу спричиняло зростання біологічної врожайності до 29,4 ц/га, а за дози 10 л/га біологічна врожайність становила 32,2 ц/га.
Виявлено, що і застосування Граундфіксу, і системи основного обробітку ґрунту впливали на елементи структури врожайності: густота стояння рослин на момент збирання більше залежала від системи обробітку ґрунту ніж від застосування Граундфіксу; застосування Граундфіксу і збільшення його дози в межах схеми наших досліджень позитивно впливало на густоту стояння рослин; висоту прикріплення нижніх бобів і знижувало абортивність насіння.
Ключові слова: соя, обробіток ґрунту, біологічні препарати, врожайність, структура врожайності.
UDC 633.34:631.559
AMOUNT AND STRUCTURE OF THE BIOLOGICAL FERTILITY OF SOYA, DEPENDING ON THE SYSTEM OF MAIN TILLAGE OF SOIL AND MEASURES TO OPTIMIZE NUTRITION MODE
Novokhatskyi M., PhD in Agronomy, associate prof., е-mail: novokhatskyi@ukr.net , https://orcid.org/0000-0003-3635-1761
Targonya V., D-r of Agr. Scs, е-mail:targonva@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1353-9182
Babinets T., PhD in Economics, е-mail:babinec.t@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-9859-9434
L. Pogorilyy UkrNDIPVT
Gorodetskyi O., PhD in Agronomy, associate prof., е-mail:o.gor@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-0049-0663
Bila Tserkva National Agrarian University
Summary
Aim. Assessment of the impact of the most common systems of basic tillage and biological methods of optimization of nutrition regimes on the realization of the potential of grain productivity of soybean in the Forest-Steppe of Ukraine.
Methods. The research used general scientific (hypothesis, experiment, observation) and special (field experiment, morphological analysis) methods
Results. The analysis of the results of field experiments shows that the conservation system of soil cultivation, which provided the formation of 27.6 c/ha of grain, is preferable by the level of biological yield of soybean. The use of other systems caused a decrease in the biological yield level: up to 26.4 c/ha for the use of the traditional system, up to 25.3 c/ha for the use of mulching and up to 23.0 c/ha for the use of the mini-till.
With the use of Groundfix, the average biological yield of soybean grain increases to 25.6 c / ha for application rates of 5 l/ha, and to 28.2 c/ha for application rates of 10 l/ha when control variants (without the use of the specified preparation) an average of 22.6 c/ha of grain was formed with fluctuations in soil tillage systems from 21.0 (mini-bodies) to 25.8 c/ha (traditional).The application of Groundfix (10 l/ha) reduced the seed abortion rate from 11.0% (average without biofertilizer variants) to 8.0%, forming the optimal number of stem nodes with beans, increasing the attachment height of the lower beans and improving other indicators of biological productivity soybeans.
Conclusions. It has been found that the use of the canning tillage system generates an average of 27.6 cent soybean grains, which is the highest indicator among the main tillage systems within the scheme of our research. The use of Groundfix caused a change in this indicator: if the variants with a conservative system of basic tillage without the use of biological preparation (control) were formed on average 24.1 c/ha, the use of Ground Licks caused the increase of biological productivity up to 29.4 c/ha, and at a dose of 10 l/ha biological yield was 32.2 c/ha.
It was found that both the use of Groundfix and the basic tillage system influenced the elements of the yield structure: the density of the plants at the time of harvest depended more on the tillage system than on the use of Groundfix; the use of Groundfix and increasing its dose within the scheme of our studies positively reflected on the density of standing plants; the height of attachment of the lower beans and reduced the abortion of the seeds.
Keywords: soybean, tillage, biological preparations, yield, yield structure
УДК 633.34:631.559
ВЕЛИЧИНА И СТРУКТУРА БИОЛОГИЧЕСКОЙ УРОЖАЙНОСТИ СОИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СИСТЕМЫ ОСНОВНОЙ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ И МЕРОПРИЯТИЙ ПО ОПТИМИЗАЦИИ РЕЖИМА ПИТАНИЯ
Новохацкий М., канд. с.-х. наук, доц., е-mail: novokhatskyi@ukr.net , https://orcid.org/0000-0003-3635-1761
Таргоня В., д-р с.-х. наук, е-mail:targonva@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1353-9182
Бабинец Т., канд. экон. наук, е-mail:babinec.t@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-9859-9434
УкрНИИПИТ им. Л. Погорелого
Городецкий О., канд. с.-х. наук, доц., е-mail:o.gor@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-0049-0663
Белоцерковский национальный аграрный университет (БНАУ)
Аннотация
Цель. Оценка влияния наиболее распространенных систем основной обработки почвы и биологических методов оптимизации режимов питания на реализацию потенциала зерновой продуктивности сои в Лесостепи Украины.
Методы. Во время выполнения исследований использовались общенаучные (гипотеза, эксперимент, наблюдение) и специальные (полевой опыт, морфологический анализ) методы.
Результаты. Анализ результатов полевых экспериментов указывает, что по уровню формирования биологического урожая зерна сои, в период проведения исследований, предпочтительной является консервирующая система обработки почвы, которая обеспечила формирование 27,6 ц/га зерна. Применение других систем вызвало снижение уровня биологической урожайности: до 26,4 ц/га при использовании традиционной системы, до 25,3 ц/га при использовании мульчирующей и до 23,0 ц/га при использовании мини-тилла.
При использовании Граундфикса средний уровень биологической урожайности сои возрастает до 25,6 ц/га при норме внесения 5 л/га, и до 28,2 ц/га при норме внесения 10 л/га, в то время, как контрольные варианты (без применения этого препарата) в среднем формировали 22,6 ц/га зерна с колебанием по системам обработки от 21,0 (мини-тилл) до 25,8 ц/га (традиционная).
Применение Граундфикса (10 л/га) обеспечило уменьшение абортивности семян с 11,0% (среднее по вариантам без биоудобрений) до 8,0%, формирования оптимального количества стеблевых узлов с бобами, увеличение высоты прикрепления нижних бобов и улучшения других показателей структуры биологической урожайности сои.
Выводы. Установлено, что при применении консервирующей системы обработки формируется в среднем 27,6 ц/га зерна сои, что является наибольшим показателем среди систем основной обработки почвы в пределах схемы наших исследований. Использование Граундфикса вызвало изменение этого показателя: если варианты с консервирующих системой основной обработки почвы без применения биопрепарата (контроль) формировали в среднем 24,1 ц/га, то использование 5 л/га Граундфикса вызывало рост биологической урожайности до 29,4 ц/га, а при дозе 10 л/га биологическая урожайность составила 32,2 ц/га.
Выявлено, что и применение Граундфикса, и системы основной обработки почвы влияли на элементы структуры урожайности: густота стояния растений к моменту уборки больше зависела от системы обработки почвы, чем от применения Граундфикса; применение Граундфикса и увеличение его дозы положительно отражалось на густоте стояния растений; высоте прикрепления нижних бобов и снижало абортивность семян.
Ключевые слова: соя, обработка почвы, биологические препараты, урожайность, структура урожайности.