1 / 3
Caption Text
2 / 3
Caption Two


                           UA| EN

смт Дослідницьке,
вул. Інженерна, 5
044 290-43-49
ndipvt@ukr.net



Накопичення вологи та поживних речовин у грунті залежно від попередників пшениці озимої в умовах Центрального Лісостепу України

УДК 633.11«324»:631.432.2(477.4)

Т. Панченко, канд. с.-г. наук, доц.,
e-mail: panchenko.taras@gmail.com 
Білоцерківський національний аграрний університет
М. Новохацький, канд. с.-г. наук, доц.
e-mail: novokhatskyi@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0003-3635-1761 
А. Бондаренко О., https://orcid.org/0000-0001-9456-6715  
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

 

Анотація
Мета. У статті висвітлено особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у ґрунті.
Методи досліджень: теоретичні – аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013-2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України.
Результати. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-20 см і 0-100 см коливається в широких межах.
Більший запас вологи як у шарі ґрунту 0-20 см, так і в 0-100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого.
Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно.
Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у ґрунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0-20 см знаходилося 28,73-29,48 мм, а у горизонті ґрунту 0-100 мм накопичилося вологи 87,48-91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої.
Аналіз кореляційних зв’язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту.
Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0-10 см – 17,62 мг, в
10-20 см – 15,47 мг і в 20-30 см – 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого ґрунту.
Дещо менше легкогідролізованого азоту в ґрунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0-10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10-20 см – 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20-30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г ґрунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0-10 см, 10-20 і 20-30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг.
Висновки. Рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку – і величини урожайності.
Ключові слова: пшениця озима, попередники, вологість ґрунту.

 

Читати повну версію статті

 

UDC 633.11«324»:631.432.2(477.4)


ACCUMULATION OF MOISTURE AND NUTRIENTS IN SOIL DEPENDING ON WINTER WHEAT FORECROPS IN CENTRAL FORESTRY OF UKRAINE


Panchenko T.V., Cand. Agr. Sc., Associate Prof.,
e-mail: panchenko.taras@gmail.com  
Bila Tserkva National Agrarian University
Novokhatsky M.L., Cand. Agr. Sc., Associate Prof.,
e-mail: novokhatskyi@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0003-3635-1761 
Bondarenko O.A., Research Fellow, https://orcid.org/0000-0001-9456-6715 ,
L. Pogorilyy UkrNDIPVT

 

Summary
Goal. The influence of various winter wheat forecrops on soil moisture and nutrients accumulation are highlighted in thia article.
Methods of research: theoretical - analysis and synthesis of literary information resources; field and laboratory experiments conducted during 2013-2016 at the BNAU Scientific Center, located in the central forest-steppe of Ukraine.
Results. Field studies showed that after winter wheat forecrops harvesting the stock of productive soil moisture in the 0-20 cm and 0-100 cm layers varies widely.
A larger stock of soil moisture in the both layer of soil (0-20 cm and 0-100 cm) was after such forecrops as mustard white, peas and soybeans. Less moisture was found after corn for grain and winter barley.
The experimental data indicate that the best water regime for winter wheat was after the mustard white, peas for grain and soybeans. Less favorable water regime was formed after winter barley and corn for grain.
The most optimal for soil moisture accumulation were white mustard and peas for grain as forecrops. On average, over the years of research, after these forecrops before winter wheat sowing were accumulated 28,73-29,48 mm of soil moisture in 0-20 cm layer and 87,48-91,30 mm in 0-100 mm layer of soil horizon. Also, sowing after these forecrops provided the best stairs of winter wheat plants.
The analysis of the correlation between yield and productive moisture dynamics in 0-100 mm soil layer for the cultivation of Zolotocolos winter wheat variety after various forecrops shows that the correlation coefficient r = 0.44920 and the determination coefficient d = 0.2421 indicates the average straight line the dependence of yield on the productive soil moisture accumulation.
In the autumn, after winter wheat forecrops harvesting, the greatest amount of easily hydrated nitrogen was observed after peas on grain: in the horizon 0-10 cm – 17.62 mg; 10-20 cm – 15.47 mg and 20-30 cm – 13.91 mg equiv. per 100 grams of absolutely dry soil.
Much less amounts of light hydrolyzed nitrogen in the soil were after corn for grain and soybeans. Thus, in the 0-10 cm horizon there were, respectively, 5.25 and 6.38 mg., in the 10-20 cm horizon – 13.74 and 14.29 mg and in the 20-30 cm horizon – 12.49 and 13.17 mg equivalents. per 100 g of soil. The least nitrogen accumulated after winter barley: in the horizons 0-10 cm, 10-20 and 20-30 cm, respectively, contained 14.06, 12.83 and 11.03 mg.
Conclusions. Winter wheat plants on non-steam forecrops are not only in less favorable conditions of autumn moisture provision, but also of nitrogen nutrition, which significantly affects the formation of ear elements productivity and yields.
Key words: winter wheat, forecrops, soil moisture.

 

УДК 633.11«324»:631.432.2(477.4)


НАКОПЛЕНИЕ ВЛАГИ И ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ В ПОЧВЕ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ


Панченко Т.В., канд. с.-х. наук, доц.
e-mail: panchenko.taras@gmail.com  
Белоцерковский национальный аграрный университет
Новохацкий Н.Л., канд. с.-х. наук, доц.,
e-mail: novokhatskyi@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0003-3635-1761
Бондаренко А.А., https://orcid.org/0000-0001-9456-6715,
УкрНДИПВТ им. Л. Погорелого


Аннотация
Цель. В статье рассматриваются особенности влияния различных предшественников на накопление влаги и питательных веществ в почве.
Методы исследований: теоретические – анализ и синтез литературных информационных ресурсов; полевые и лабораторные опыты, проводившиеся в течение 2013-2016 годов в НПЦ БНАУ в центральной Лесостепи Украины.
Результаты. Проведение полевых исследований показало, что в зависимости от предшественников после их сбора запас продуктивной влаги в слое почвы 0-20 см и 0-100 см колеблется в широких пределах.
Больший запас влаги как в слое 0-20 см, так и в 0-100 см был после таких предшественников как горчица белая, горох, соя. Меньше содержалось влаги после кукурузы на зерно и ячменя озимого.
Полученные экспериментальные данные свидетельствуют о том, что лучший водный режим для озимой пшеницы – после горчицы белой, гороха на зерно и сои. Менее благоприятно водный режим складывается после озимого ячменя и кукурузы на зерно.
Наиболее оптимальными по количеству накопленной влаги в почве оказались горчица белая и горох на зерно. В среднем за годы исследований после этих предшественников перед посевом озимой пшеницы в пахотном слое 0-20 см находилось 28,73-29,48 мм, а в горизонте почвы 0-100 мм накопилось влаги 87,48-91,30 мм. Также сев после этих предшественников обеспечил лучшие всходы растений озимой пшеницы.
Анализ корреляционных связей между урожайностью и динамикой продуктивной влаги в слое почвы 0-100 мм при выращивании озимой пшеницы сорта Золотоколоса после различных предшественников, показывает, что коэффициент корреляции r = 0,4920 и коэффициент детерминации d = 0,2421 указывают на среднюю прямую зависимость урожайности от накопления продуктивной влаги в слое почвы 0-100 мм.
Осенью, после уборки предшественников озимой пшеницы, наибольшее количество легкогидролизованого азота наблюдалось после гороха на зерно и составило в горизонте 0-10 см – 17,62 мг, в 10-20 см – 15,47 мг в 20-30 см – 13,91 мг-экв. на 100 грамм абсолютно сухой почвы.
Несколько меньше легкогидролизованого азота в почве было после кукурузы на зерно и сои. Так, в горизонте 0-10 см его, соответственно, было 5,25 и 6,38 мг., В 10-20 см – 13,74 и 14,29 мг в слое 20-30 см, соответственно, было 12 49 и 13,17 мг-экв. на 100 г почвы. Меньше азота накапливалось после озимого ячменя на зерно в горизонтах 0-10 см, 10-20 и 20-30 см, соответственно, содержалось 14,06, 12,83 и 11,03 мг.
Выводы. Растения пшеницы озимой по непаровым предшественникам находятся не только в менее благоприятных условиях осеннего влагообеспеченности, но и азотного питания, что существенно влияет на формирование элементов структуры производительности колоса, а в итоге – и величины урожайности.
Ключевые слова: пшеница озимая, предшественники, влажность почвы.

скачать софт
Без регистрации Скачать игры 2013 бесплатные dle шаблоны и hd фильмы скачать




Ми в соцмережах:










Науково-виробничий журнал Техніка і технології АПК