Читання RSS стрічки
  1. Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого

смт Дослідницьке,
вул. Інженерна, 5
0 (4571) 3-36-57
Тел./факс: 0 (4571) 3-37-77
ndipvt@ukr.net


Написати нам

ІСТОРІЯ ІНСТИТУТУ

Перша машиновипробувальна станція в Україні була організована в 1895 році в Харкові при технологічному інституті. У1900 році розпочала свою роботу машиновипробувальна станція землеробських машин і знарядь при Київському політехнічному інституті роботу, яку очолив професорКаміллГавриловичШіндлер.


КаміллГаврилович ШІНДЛЕР (1869-1940)

В основу діяльності станції було покладено вирішення чергових питань сільськогосподарського машинознавства і машинобудування шляхом експериментального (лабораторного і польового) вивчення землеробських машин і знарядь. Досліджуючи переваги і недоліки засобів сільськогосподарського виробництва Київська МВС стала дієвим посередником між споживачем і виробником землеробських машин і знарядь. Це допомагало також господарникам у правильному підборі машин, а конструкторам підприємств-у відпрацюванні конструкцій техніки. Київська МВС стала визнаним зразком постановки випробувальної справи для оцінки сільськогосподарських машин і знарядь.


Київська станція випробувань землеробських машин та знарядь (1910 р.)

Значення станції в науковому відношенні полягало в тому, що спостерігаючи сільськогосподарські машини й знаряддя в роботі, оцінюючи їхню конструкцію, розроблялися методи і техніка виконання дослідження, установлювався ступінь досконалості аналізованих машин і знарядь, встановлювалось значення факторів, що обумовлювали їх функціонування.

Велику роль у розвитку машиновипробувань і в цілому машинобудування в Російській імперії зіграло створення в 1907 році Бюро по сільськогосподарській механіці Міністерства землеробства й державного майна. За активної участі Бюро протягом 1907-1913 рр. в Україні були організовані машиновипробувальні станції вЄлизаветграді(Кіровограді) (1910 р.) та вАкимовці(Таврійська губернія) (1912 р.). Київськамашиновирпобувальнастанція в 1914 р. була передана у військове відомство та фактично припинила роботи з випробування сільськогосподарської техніки. Лише з 1925 року Київським сільськогосподарським інститутом, створеним на базі колишнього агрономічного факультету КПІ, майно станції було відокремлено від суто господарського, розпочався ремонт будівель, приладів, було відновлено музей, і випробувальна станція повернулась до повноцінної діяльності. З організацією сільськогосподарського інституту станція почала працювати в тісному контакті із створеною тут кафедрою сільськогосподарської механіки. На 1927 рік Київська МВС мала такі структурні підрозділи: музей сільськогосподарських машин, динамометричну лабораторію,лабораторіюґрунтознавства та лабораторію точних приладів. В музеї нараховувалось близько 200 різних сільськогосподарських машин і знарядь.

Відродження й розвиток дослідної справи в СРСР, і в Україні зокрема, почалося з 1925-1928 рр. У травні 1929 року в Комісаріаті Земельних справ України також пройшла нарада з питань машиновипробувань. Було відзначено, що в 1927-1928 роках були проведені контрольно-польові випробування близько 200 машин різних марок. Нарада визначила низку заходів, які необхідно вжити з метою налагодження роботи відділів машинознавства дослідних станцій, зазначена необхідність збільшення капітальних вкладень на будівництво й придбання устаткування, підвищення кваліфікації кадрів. Були розглянуті й затверджені програми й методи випробувань техніки, яку намічалось випробувати. Вирішені також питання видання звітів про випробування сільськогосподарських машин і знарядь.

Подальший розвиток плідного випробувально-експериментального напрямку в машинознавстві перервала Велика Вітчизняна війна. У довоєнні й перші післявоєнні роки випробування складної сільськогосподарської техніки доручалися за рішенням уряду тимчасовим міжвідомчим комісіям.

Після закінчення Вітчизняної війни були започатковані серйозні заходи щодо прискорення технічного прогресу в механізації сільського господарства, як найважливішого засобу швидкого підйому виробництва продовольства. Стояло завдання прискореного відновлення сільськогосподарського машинобудування, створення розгалуженої мережі науково-дослідних інститутів, що розробляють проблеми механізації, та спеціалізованих конструкторських організацій. Передбачалося й корінне поліпшення організації випробувань сільськогосподарської техніки.

У Постанові Ради Міністрів СРСР № 2046 від 11 червня 1948 р. визнавався незадовільним існуючий тоді порядок проведення робіт з проектування, виготовлення дослідних зразків і випробування нових машин для сільського й лісового господарства. Вказувалося на відсутність чіткої системи розробки агротехнічних вимог на проектування й виготовлення зразків нових сільськогосподарських машин, в результаті чого нові машини розроблялися промисловістю часто без достатнього врахування умов і запитів сільськогосподарського виробництва того часу. Відзначалося, що практика випробувань зразків нових машин тимчасовими міжвідомчими комісіями без наявності пристосованих для цьогомашиновипробувальнихстанцій не забезпечує виявлення належною мірою дійсних якостей машин, затягує строки створення й впровадження нових машин в сільське господарство. Постановою чітко розмежовувалися завдання й відповідальність Міністерств у створенні нової техніки.

Створені в 1948 році згідно з постановою Ради Міністрів CРСР (№ 2046 від 11 червня 1948 р.) та наказом Міністерства сільського господарства СРСР (№ 1365 від 26 серпня 1948 р.) зональні машиновипробувальні станції (МВС), в тому числі й Українська МВС, були віднесені до розряду наукових організацій. Головною метою створення таких станцій в післявоєнний період було прискорене створення та впровадження в сільськогосподарське виробництво якісної сільськогосподарської техніки і вдосконалення на її основі механізованих технологій. Виконання покладених на МВС функцій та завдань потребувало комплексного підходу і зосередження спеціалістів різного профілю - інженерів, агрономів, економістів та інших, а специфіка цих завдань полягала в розробці і освоєнні відповідно адаптованих методів наукових досліджень, спеціалізованих приладів, пристосувань та обладнання.

З 1946 року агротехнічні вимоги стали основним документом при розробці й випробуваннях сільськогосподарської техніки. Постановою передбачалася організація в складі Міністерства сільського господарства, радгоспів і лісового господарства перших 16 державних зональнихмашиновипробувальнихстанцій. Кожна з них спеціалізувалася на випробуванні певної групи машин і знарядь. З розвитком системи випробувань, необхідністю впровадження в практику випробувань останніх досягнень науки, з вирішенням програмно-методичних питань на їхній основі, виникла необхідність у координації роботи МВС, що спонукало до організації в 1956 році на базі Кубанської МВС Всесоюзного науково-дослідного інституту по випробуванню тракторів і сільськогосподарських машин, а в 1976 р. на базі Української МВС - Всесоюзного науково-дослідного інституту по випробуванню машин та обладнання для тваринництва й кормовиробництва (ВНІВМОТ).

В 1990 році мережамашиновипробувальнихустанов складалася з 31 випробувальної станції й двох інститутів. Робота МВС носила багатоплановий характер й охоплювала широкий перелік оцінок параметрів випробовуваних машин, необхідних як споживачам техніки, так і розроблювачам нових машин.

З розпадом СРСР і проголошенням колишніх союзних республік незалежними державами закінчилась історія діяльностімашиновипробувальнихстанцій та інститутів випробувань, як єдиної мережі зональних центрів випробувань сільськогосподарської техніки в країні, що охоплювала шосту частину земної суші.

Після проголошення незалежності України інститут випробувань ВНІВМОТ в 1991 р. був реорганізований в Український державний Центр по випробуванню й прогнозуванню техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва (УкрЦВТ), організоване науково-виробниче об'єднання НВО «Сільгоспмашсистема», куди ввійшли Південно-Українська, Львівська, Миргородська й Харківська машиновипробувальні станції. Надалі були організовані й увійшли в об'єднання опорні пункти «Кримський» (Червоногвардійський район Автономної Республіки Крим), «Південно-Східний» (м. Мелітополь) а також «Південний науково-технічний Центр по апробації й прогнозуванню нової техніки й технологій (м. Одеса) і «Першотравневий науково-інженерний Центр з проблемресурсо-і енергозбереження (Миколаївська область).

Розвиток випробувальної справи в Україні безпосередньо пов’язаний із створенням організаційних структурУкрМВС– ВНІВМОТ – УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого, діяльність яких можна поділити начотириосновні періоди:

• період організації та становлення машиновипробувальної станції (1948-1958 рр.);

• період інтенсивного розвиткуУкрМВС(1959-1976 рр.);

• період організації науково-дослідного інституту та подальшого розвитку випробувальної справи (1976-1990 рр.);

• період розвитку вітчизняної системи машиновипробувань (1991-2010 рр.).

 

Період організації та становленняУкрМВС(1948 - 1958 рр.)

СпадкоємницєюКиївської МВС по праву стала Українська державна зональна машиновипробувальна станція (УркМВС) на базіСаливонківськогорадгоспу, що наКиївшині. Площа угідь, які були переданоУкрМВСстановила500 га, населення – 60чоловк, у тому числі – 25 робітників.


Випробування бурякокомбайна СПГ-1, 1948 рік


Випробування транспортного візка для прорідження цукрових буряків, 1958 рік

Прилади,спкціальнізасоби вимірювань у ці роки були відсутні. Основними засобами вимірювань були: лінійка, рулетка,двохметрівка. Обробка результатів здійснювалась на рахівницях, згодом з'явилисялогаріфмічнілінійки,аріфмометр"Фелікс", профілографи.

Значний внесок в розбудову машиновипробувальної станції і формування дієвого науково озброєного колективу випробувачів зробили її директори В.С.Шильцов(1949-1951 рр.), Ф.Д. Панасенко(1951-1953 рр.), М.Д. Паламарчук (1953-1957 рр.), О.М.Чорноярський(1957-1959 рр.).

 

Період інтенсивного розвитку випробовувань та наукових досліджень (1959 р. - 1976 рр.)

За цей період вУкрМВСвипробувано 7188 зразків техніки та рекомендовано у виробництво - 929 зразків.УкрМВСочолювали досвідчені випробувачі та організатори виробництва Г.М.Кукта(1959-1961 рр.), С.Д.Ковтонюк(1965-1969 рр.) та В.М. Лях (1961-1965 та 1969-1976 рр.).


Випробування бурякозбирального комбайна СКН-2а, 1964 рік

В Українській МВС була створена досить потужна науково-методична та матеріальна технічна база, був сформований дієздатний колектив висококваліфікованих спеціалістів різного профілю, в тому числі з науковими ступенями.

Період організації науково-дослідного інституту ВНІВМОТ та подальшого розвитку випробувальної справи 1976 - 1990 рр.

Згідно наказу ВО "Союзсільгосптехніка" Ради Міністрів СРСР (№ 117 від 21 травня 1976 р.) на базі Української державної зональної машиновипробувальної станції було організовано Всесоюзний науково-дослідний інститут з випробовувань машин і обладнання для тваринництва і кормовиробництва (ВНІВМОТ), на який було покладено функцію наукової координації 17 МВС - від Далекого Сходу, Середньої Азії і до Прибалтики. Директором інституту призначають головного інженераУкрМВСЛеоніда Володимировича Погорілого. Можна вважати, що після цього розпочинається новий етап у розвитку машиновипробувальної справи.

На час організації інституту в значній мірі вже були вирішені проблеми механізації трудомістких процесів, створені технологічні комплекси для технологій виробництва основних сільськогосподарських культур. Досягнутий рівень науково-технічного прогресу, матеріально-технічна база, науково-технічний потенціал станції та оптимізм випробувачів і науковців, пов’язаний з перетворенням МВС в інститут, забезпечували можливість переходу на більш високий якісний рівень проведення випробовувань та наукових досліджень. До цього періоду належить створення матеріальної бази для прискорених випробувань сільськогосподарської техніки, якповно-комплектних машин, так і їх вузлів та механізмів.

В інституті розроблено комплекс методів і технічних засобів, які дозволяють значно прискорити процес удосконалення конструкцій та підвищення надійності сільськогосподарської техніки порівняно з випробуванням її в експлуатаційних умовах. Стенди для прискорених випробувань мають елементи автоматизованого керування, універсальні, швидко переобладнуються, працюють в широкому діапазоні навантажень і дозволяють проводити комплексні іпоелементніприскорені випробування причіпних, навісних, напівнавісних, самохідних і інших типів сільськогосподарських машин для рослинництва, тваринництва та кормовиробництва.


СТЕНД ДЛЯ ПРИСКОРЕНИХ ВИПРОБУВАНЬ САМОХІДНИХ КОЛІСНИХ МАШИН

На стендах УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого проведені прискорені випробування цілого ряду машин та їх вузлів і механізмів: кормозбиральних комбайнів КСК-100, Е-281 «Марал», універсального енергетичного засобу УЕС-250 «Полісся», кормозбирального комплексу К-Г-6 «Полісся», зернозбирального комбайна «ДОН-1500», кукурудзозбирального комбайна КСКУ-6, бурякозбиральних машин МКК-6, РКС-6, кормозбирального причіпного комбайна КПІ-2,4, кормороздавачів КТУ-10, КУТ-3, тракторних причепів 2ПТС-4, 3ПТС-12, навісних та причіпних жниварок ЖВС-6,ЖВС-10, ЖРБ-4,2, ЖВП-6, сівалок ССТ-12, СЗ-4, СЗТ-4, культиваторів УСМК-5,4 і т. ін. Доопрацювання конструкцій машин за результатами прискорених випробувань дозволило значно підвищити їх надійність. Вказані машини і в даний час складають основу машинно-тракторного парку господарств.

За рівнем методичної, матеріально-технічної бази на цей період була досягнута певна стабільність, а інститут був спроможний вирішувати найскладніші наукові завдання, пов’язані з розробкою нової техніки і технологій.

 

Період становлення та розвитку вітчизняної системи машиновипробувань (1991-2007 рр.)

Зміна соціально-економічних відносин, відхід від тоталітарної системи управління держави галузями народного господарства викликали необхідність перегляду стратегії і тактики інституту в сфері досліджень, випробувань та сертифікацій техніки та технологій.

13 грудня 1991 р. на базі колишнього ВНІВМОТ створюється Український державний центр з випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва (УкрЦВТ), в структуру якого входять Український науково-дослідний інститут з прогнозування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва (УкрНДІПВТ) та дослідне господарство. УкрЦВТ входить до складу НВО "Сільгоспмашстистема", разом з чотирма державними зональними машиновипробувальними станціями.

Південно-Українська державна зональна машиновипробувальна станціябула створена за наказом Міністерства бавовництва СРСР (№ 484 від 20 березня 1951 р.) та за розпорядженням Ради міністрів СРСР (№ 18634-Р від 17.11.1950 р.)Південно-Українська МВС була реорганізована в Південно-Українську філію УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого за наказом Міністерства аграрної політики України (№ 148 від 28.07.2005 р.). В Південно-Українській філії створені лабораторії:

- наукових досліджень із стандартизації, технічного регулювання та інформаційно-аналітичних технологій;

- досліджень і випробувань машин та технологій вирощування зернових та просапних культур

- досліджень і випробувань машин та технологій зрошення, захисту рослин, садівництва та виноградарства;

- досліджень і випробувань машин та технологій вирощування овочів;

- досліджень і випробувань машин та технологій для тваринництва і кормовиробництва;

- досліджень енергетичних характеристик, надійності, якості виготовлення техніки та метрологічного забезпечення;

- досліджень і випробувань сільськогосподарської техніки з питань безпеки праці та ергономічності;

- експлуатаційно-економічних та маркетингових досліджень;

- досліджень та визначення якісних показників функціонального призначення машин.

Львівська державна зональна машиновипробувальна станціябула організована 15 січня 1959 року на базіМагерівськоїремонтно-технологічної станції наказом Міністерства сільського господарства СРСР ( № 338 від 31 грудня 1958 р.). Основним завданням станції було проведення державних випробувань машин для вирощування та збирання льону, картоплі, цукрових буряків, машин для гірського землеробства, захисту рослин та внесення добрив, а також тракторів загального призначення з метою постановки на виробництво нових зразків техніки та перевірки відповідності серійної техніки вимогам нормативних документів.В 2006 р. Львівська МВС перейменована у Львівську філію УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Основні напрямки діяльності Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого:

• Проведення прогнозно-аналітичних досліджень перспективних технологій та технічних засобів у сільськогосподарському виробництві Західного регіону України;

• Розробка та впровадження у виробництво нових машин і технологій вирощування та збирання сільськогосподарських культур;

• Проведення сертифікаційних випробувань сільськогосподарських машин та дорожньо-транспортних засобів;

• Вдосконалення методів випробувань, розробка нестандартних приладів та обладнання для випробування оригінальних зразків машин;

• Пропаганда нової перспективної техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва на виставках, науково-практичних семінарах, ЗМІ та наукових збірниках.

Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого акредитована в системі "УкрСЕПРО" на право проведення сертифікаційних випробувань сільськогосподарських машин та дорожньо-транспортних заходів.

Миргородська державна машиновипробувальна станціябула організована в 1960 році на виконання відповідної постанови уряду про заходи щодо усунення відставання продовольчого машинобудування і забезпечення технологічним обладнанням підприємств харчової, круп’яної, комбікормової і елеваторної промисловості.

Миргородська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого за результатами випробувань і досліджень проводить аналіз і визначає тенденції розвитку технічних засобів для очищення зернових культур; виконує дослідження технологій переробки зерна міні-обладнанням; розробляє методики, конструює та виготовляє лабораторні пристрої для оперативної оцінки лущення зерна круп’яних культур; розробляє нормативні документи на методи випробувань обладнання основних технологічних процесів.

За роки існування установи проведено близько 1500 випробувань технологічного, транспортного і лабораторного обладнання, приладів, засобів автоматизації, а також технологічних процесів для очищення, сушіння, зберігання і переробки зернових культур, підготовки насіннєвого матеріалу. З них майже половину складають приймальні випробування, решта - кваліфікаційні, типові, визначальні, періодичні і сертифікаційні.

За результатами випробувань у виробництво впроваджені технологічно відпрацьовані зерноочисні машини і комплекси, сушарки, пропарювачі, дробарки, лущильні машини, вальцьові верстати, змішувачі, транспортне обладнання (конвеєри, навантажувачі, норії),аспіраційнеобладнання (вентилятори, циклони, шлюзові затвори) і лабораторне обладнання.

Проводяться також випробування зарубіжних машин і обладнання для визначення їх техніко-експлуатаційних показників з метою визначення доцільності використання зразків або окремих елементів їх конструкції.

Випробувальна лабораторія філії акредитована на технічну компетентність і незалежність відповідно до вимог ДСТУ ISO/ІЕС 17025-2001 в галузі випробування машин, апаратів та устаткування агропромислового комплексу за показниками якості та безпеки.

Харківська державна машиновипробувальна станціяорганізована в 1960 році з метою випробування техніки для переробної галузі системи заготівель продукції сільськогосподарського виробництва. В 2005 р. перейменована у Харківську філію УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого (наказ №244к від 30 вересня 2005 р. УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого).Зоною діяльності Харківської філії є Східний регіон України (Харківська, Донецька та Луганська області). В 2002 р. акредитована в системі сертифікаціїУкрСЕПРО.

Напрямки діяльності Харківської філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого:

• проведення системних прогнозно-аналітичних та експериментальних досліджень, наукової та науково-технічної експертизи, випробувань комплексів машин і технологій для сільськогосподарського виробництва Східного регіону України;

• підготовка та узгодження вихідних вимог для розробки конструкцій машин для виробництва, переробки і збереження продукції сільського господарства;

• визначення безпечності сільськогосподарської техніки для життя і здоров'я механізаторів і навколишнього середовища, дорожньо-транспортних засобів під час їх придбання, використання, технічного та технологічного обслуговування;

• надання послуг з сертифікації, стандартизації та акредитації у сфері підтвердження відповідності продукції (послуг), технологічних процесів і систем управління;

• проведення незалежної технічної експертизи та видання рекомендацій щодо участі у лізинговій програмі та здійснення технологічного нагляду за сертифікованою продукцією, атестованими виробництвами та сертифікованими системами управління;

• організація роботи з удосконалення та розробки прогресивних технологій сільськогосподарського виробництва на базі нової техніки, нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії;

• сприяння сільськогосподарським товаровиробникам в опануванні нової техніки і технологій виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, підготовка та перепідготовка кадрів для сільськогосподарського виробництва.

У зв’язку з приходом в Україну зарубіжних фірм-виробників тракторів та сільськогосподарської техніки постає питання захисту вітчизняного виробника від неякісної продукції та регулювання її ввезення в Україну. З цією метою в структурі УкрЦВТ створюється спеціальний підрозділ "СЕПРОсільмаш", на який покладається функція сертифікації вітчизняної і зарубіжної техніки.

Наукова тематика інституту в цей час підпорядкована вирішенню проблеми налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції на основі переоснащення сільського господарства новітньою технікою та високими технологіями. Починаючи з часів перебудови і реформування сільського господарства України, вітчизняна система випробувань, як і інші галузі науки і техніки, зазнала серйозної руйнації.

Прослідковуючи історію становлення та розвитку машиновипробувань в Україні, в першу чергу слід згадати фундатора системи випробувань, лідера науки про системний підхід до методології випробувань, талановитого вченого-випробувачаЛеоніда Володимировича Погорілого. Він залишив нам неоціненний науковий потенціал - книги, наукові статті, стандарти, методики та протоколи випробувань, рукописи, які ще потребують подальшого осмислення та впровадження. Академік Л.В. Погорілий зробив вагомий внесок у становлення та розвиток вітчизняної аграрної науки, зокрема в царині випробувань сільськогосподарської техніки і технологій.

Аналіз наукових здобутків академіка Л.В. Погорілого показує, що як видатний вчений він залишив після себе неоціненний скарб наукових здобутків, який налічує близько 500 наукових праць, серед яких понад 40 книг і монографій, 50 авторських свідоцтв та патентів на винахід. Він розробив теоретичні основи системних методів випробувань та прогнозування розвитку нової сільськогосподарської техніки і агротехнологій, якими ще тривалий час будуть користуватися вчені, інженери та конструктори в галузі сільськогосподарського машинобудування та випробування техніки та обладнання.

Вчений-випробувач Леонід Погорілий 45 років свого життя присвятив створенню єдиної в Україні наукової школи випробувачів сучасної сільськогосподарської техніки. Як талановитий вчений-педагог він виховав ціле покоління інженерів аграрного виробництва та науковців-випробувачів сільгосптехніки, які становлять інтелектуальну еліту інженерної служби сільського господарства України.

Леонід Погорілий


ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ ПОГОРІЛИЙ(1934-2003)

На визнання видатних заслуг перед українською аграрною наукою ім’я Л.В. Погорілого, розпорядженням Кабінету міністрів України № 813-р від 26 грудня 2003 року, було присвоєно Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва - установі, у якій зі студентської лави до останнього подиху пропрацював Леонід Володимирович і де продовжує розвиватися справа, якій він присвятив усе своє творче життя.

Із стін науково-дослідного інституту випробувань вийшло чимало відомих вчених, які створили потужну наукову школу і зробили вагомий внесок в розробку методів досліджень і випробувань. Серед них - доктори технічних наук: Г.МКукта, Л.В. Погорілий, Л.М.Клятіс, В.І. Рубльов; доктор економічних наук О.М.Голованов; доктори сільськогосподарських наук: А.М. Фомічов, О.А.Маковецький, М.М. Луценко; доктор медичних наук Б.І.Рябцев; кандидати наук: А.П.Терехов, М.Г. Бондаренко, В.В.Брей, В.А.Шабранський, В.А.Ясенецький, С.М. Коваль, В.В. Івасюк, Л.П.Шустік, В.О. Єрмоленко, М.М.Осіпов, А.О. Пашко, Т.Л.Бабинець, В.І. Смоляр, В.С. Таргоня, М.М.Сенчук, С.М.Сенчук, В.О.Шейченко, В.І.Залужний, Н.С. Таргоня та ін. Їх працею створена сучасна науково-технічна основа випробувань сільгосптехніки. На сьогоднінашінститут має всі необхідні передумови для активної участі в процесі відпрацювання новітніх зразків сільськогосподарської техніки і обладнання для АПК. Це, насамперед, наявність необхідного інструментального та стендового забезпечення випробувань, нормативно-технічної, метрологічної та методологічної бази, а також кваліфікованого кадрового потенціалу.

У фондах УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого накопичена інформація про сільськогосподарську техніку, що проходила випробування за останні десятиліття майже в усіхмашиновипробувальнихстанціях колишньої системидержвипробуваньСРСР та в МВС України. В інституті функціонує науково-технічний архів та бібліотека, довідково-інформаційний фонд якої налічує до 65 тис. примірників науково-технічної літератури, періодичних видань, звітів про НДР, протоколів випробувань тощо.

Сьогодні в інституті та його філіях працює 205 наукових та інженерно-технічних працівників, в тому числі 12 докторів наук і 19 кандидати наук.За активну участь у розробці, випробуваннях і впровадження нових конструкцій машин і технологій фахівці інституту стали лауреатами: премії Ради Міністрів СРСР - Л.В.Погорілий, О.А.Маковецькийі В.С.Куліш (1979 р.); Державної премії УРСР - В.С.Куліш (1981 р.); Державної премії СРСР - В.А.Шабранський(1986 р.); Державної премії України в галузі науки і техніки Л.В.Погорілий, В.І. Кравчук (1992 р.), М.М.Луценко, О.М.Могильний (2000 р.), В.І.Кравчук, С.М.Коваль (2001 р.). Шістьом співробітникам інституту присвоєне почесне звання: "Заслужений діяч та науки і техніки України" - Л.В.Погорілий, Г.А.Хайліс; звання "Заслужений працівник сільського господарства України" - В.М.Лях, В.А.Шабранський, В.І.Кравчук; звання "Заслужений працівник народної освіти України" - А.С.Кушнарьов.

24 червня 2005 року УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого визначено головною науковою установою Міністерства аграрної політики України.

Постійно розширюються зв’язки нашого інституту з машинобудівними заводами, відповідно зростає кількість проведених випробувань. Під методичним керівництвом нашого інституту в середньому щорічно проводиться понад 700 випробувань, в тому числі понад 150 випробувань нових дослідних зразків сільськогосподарських машин. За період з 1949 по 1991 рік проведено випробування 6448 зразків машин і обладнання для сільського господарства та рекомендовано до виробництва 747 одиниць нової техніки;за період з 1992 по 2010 рр. було проведено випробування 13519 зразків машин, рекомендовано до постановки на виробництво близько 1500 зразків.

Можна з гордістю говорити про те, що практично вся сільськогосподарська техніка, яка працювала і працює на полях України, пройшла через горнило прискіпливих випробувань в УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого. А це, безумовно, сприяло суттєвому підвищенню її технічного та експлуатаційно-технологічного рівня.

Розпорядження Кабінету міністрів № 892 від 23 липня 2009 року інститут було реорганізовано в державну наукову установу "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 

скачать софт
Без регистрации Скачать игры 2013 бесплатные dle шаблоны и hd фильмы скачать








Науково-виробничий журнал Техніка і технології АПК
  • Анализ сайта
  • Анализ сайта
    Яндекс.Метрика
  • Анализ сайта