Затвердження типу сільськогосподарських причепів: категорія, тип, варіант та версія

Європейське регулювання – стислий екскурс. 

Перша європейська рамкова директива щодо сільськогосподарських транспортних засобів, опублікована в 1974 р., уможливила часткову гармонізацію стандартів для нових сільськогосподарських тракторів. Сільськогосподарські причепи та змінне причіпне  обладнання  на цьому етапі залишалися поза її межами. У 2003 р. Директива 2003/37/ЄС запровадила повну гармонізацію (посилання на існуючі міжнародні стандарти та правила, які є доступними для бізнесу і громадськості, без їхнього відтворення в союзно-правовій базі) для більшості категорій сільськогосподарських тракторів із метою розвитку та функціонування внутрішнього ринку Союзу в напрямку заміни системи схвалення держав-членів на процедуру схвалення типу Союзу, засновану на принципі повної гармонізації.

Водночас Директива не забороняє застосовувати процедури національного схвалення в межах конкретної країни ЄС та спрямована діяти без шкоди для заходів на національному рівні чи рівні Союзу щодо використання сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів на дорозі, наприклад, спеціальні вимоги до водійських прав, обмеження максимальної швидкості або заходи, що регулюють доступ до певних доріг. Хоча й не для швидкісних тракторів, тоді класифікованих як категорія T5. Сільськогосподарські та лісогосподарські причепи та змінне причіпне обладнання залишалися поза сферою дії Директиви.

З прийняттям Регламенту ЄС 167/2013 (05.02.2013 р.) затвердження типу стало можливим і розповсюдилось на швидкісні трактори, а також декларовано можливість оформлення європейського сертифіката затвердження типу для сільськогосподарських і лісогосподарських причепів (категорія R). 

Український контекст.

В Україні наразі діє Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських тракторів, їхніх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затверджений постановою КМУ 1367 від 08.12.2011 р., який розроблений із урахуванням Директиви 2003/37/ЄС (далі – Регламент 1367).

12 січня 2024 р. Постановою КМУ № 28 затверджений Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів (далі – новий Технічний регламент), який набрав чинності з 18.07.2024 р. і застосовується в добровільному порядку.

У цій статті ми спробуємо розібратися з порядком класифікації та визначення категорій, типів, варіантів і версій сільськогосподарських причепів при проведенні їхнього затвердження типу згідно з регламентом 1367 та в перспективі впровадження нового Технічного регламенту. 

Існує дуже багато видів причепів за призначенням (рис. 1).

Рисунок 1 – Види причепів за призначенням

За конструкцією їх можна розділити на 3 види:

‒        повний причіп;

‒        причіп із центрально розташованою віссю;

‒       напівпричіп. 

Перше питання, яке виникає у виробника: як різноманіття продукції, що випускається ним, згрупувати за категоріями, типами, варіантами та версіями?

Що ж таке причіп?

Згідно з п. 5 Регламенту 1367, причіп – транспортний засіб, призначений переважно для перевезення вантажів і сконструйований для буксирування сільськогосподарським і лісогосподарським трактором. До категорії причепів також належать напівпричепи, частина вертикального навантаження яких передається на трактор. Причіпна машина із встановленим на ній обладнанням є сільськогосподарським або лісогосподарським причепом, якщо вона не призначена для переробки технологічного матеріалу, а співвідношення її технічно допустимої маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3.

Згідно з п. 8 Нового регламенту, причіп – транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, який використовують переважно для буксирування трактором, призначений для перевезення вантажів або перероблення матеріалу; відношення його технічно допустимої максимальної маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3.

При поданні заявки на затвердження типу згідно з Регламентом 1367 чи Новим Регламентомслід звернути увагу на ці два визначення, щоб правильно обрати категорію транспортного засобу залежно від призначення та співвідношенням мас.

Категорія транспортного засобу – сукупність транспортних засобів з ідентичними конструкційними характеристиками.

Відповідно до Технічних регламентів причепи поділяються на 4 категорії (рис. 2).

Рисунок 2 – Категорії та підкатегорії причепів

Залежно від сумарної технічно допустимої маси на осі причепи поділяються на 4 підкатегорії. При цьому залежно від максимальної конструкційної швидкості позначенню кожної категорії присвоюється літера латинського алфавіту:

а – для причепів із максимальною конструкційною швидкістю, що дорівнює або менше 40 км/год;

b – для причепів із максимальною конструкційною швидкістю понад 40 км/год.

Далі розглянемо причепи із швидкісним режимом до 40 км/год, тобто причепи категорії Rа.

Для класифікації сільськогосподарського чи лісогосподарського причепа із центрально розташованою віссю, із жорстким дишлом або напівпричепа враховується сумарна технічно допустима маса на осі, дію якої передають на ґрунт колеса однієї осі або групи осей, у положенні, коли відповідний транспортний засіб зчеплено з трактором або тягачем, при цьому навантаження на точку зчеплення в Україні не враховується.

Отже, єдиним критерієм, за яким причіп можна віднести до конкретної підкатегорії, є сумарна технічно допустима маса на осі.

Після визначення категорії транспортного засобу формуються його тип, варіанти та версії (рис. 3). 

 

Рисунок 3 – Схематичне зображення формування типу, варіантів, версій

Тип транспортного засобу– сукупність транспортних засобів, включаючи варіанти та версії однієї категорії, що не відрізняються за такими істотними ознаками:

- відносяться до однієї категорії;

- вироблені одним суб’єктом господарювання (виробником);

- мають одне позначення типу;

- не відрізняються за такими істотними конструкційними ознаками, як:

- тип шасі (рами) (однобрусне, зчленоване шасі, шасі з бічними балками тощо);

- кількість осей.

При цьому до одного й того ж типу виробника можуть відноситися різні види причепів, однак із однаковою кількістю осей, одним типом шасі (рами) (рис. 4).

Рисунок 4 – Види причепів одного типу

Виробник може використовувати однакове позначення типу для причепів, які належать до двох або більше категорій (рис. 5).

Рисунок 5 – Можливе використання позначення одного типу до різних категорій причепів

Позначення типу здійснює сам виробник (це може бути, наприклад, абревіатура з перших букв назви продукції, літеро-цифровий код тощо).

Позначення типу не обов’язково має бути маркою машини, фірмовою назвою причепа, торговою маркою, що дасть змогу при затвердженому типі використовувати його для продажу різних машин за різними марками, використовуючи різні маркетингові ходи. 

Визначивши категорію причепа, ви формуєте його тип відповідно до конструкції шасі (рами) та кількості осей. В одному типі допускається одна конструкція рами та одна кількість осей. Якщо у ваших причепів різна конструкція шасі (рами) або різна кількість осей – це різні типи причепів.

Правильно визначений тип дає змогу об’єднати широкий модельний ряд причепів в одне технічне рішення – наприклад, зернові, силосні та багатоцільові причепи з однаковим шасі і кількістю осей.

Сформувавши тип причепів, ви можете почати формування інформаційного документу для отримання одного сертифіката.

Тепер у рамках одного типу можна формувати варіанти причепа.

Варіант транспортного засобу – сукупність транспортних засобів одного типу, що не відрізняються за такими істотними ознаками:

- керовані осі (кількість, розміщення, взаємозв’язок);

- максимальна маса з вантажем, яка може відрізнятися не більше як на 10%;

- гальмівні осі (кількість).

У варіантах технічного засобу можна використовувати різну комплектацію та наповнення типу.

Тобто, у вас може бути причеп одного типу з однаковою кількістю осей, однак у декількох варіантах керованих осей: передні, задні або всі осі, декілька варіантів причепів за кількістю гальмівних осей. 

Окремо слід наголосити на такому показнику, як максимальна маса причепа з вантажем, яка в одному варіанті не може відрізнятися більше ніж на 10%. Тому відповідно до цієї маси у вас також може бути декілька варіантів у межах одного типу.

Тобто, в рамках цього типу можна сформувати безмежну кількість варіантів, які будуть згрупованими за такими показниками, характеристиками і мати своє відповідне маркування:

1)групи, вантажопідйомність яких (загальна маса навантаження на осі) має відрізнятися в кожній групі не більше ніж на 10% від мінімального. Якщо ми візьмемо наперед категорію R3а 3,5-21 т, там може бути багато груп, однак їх потрібно сформувати з урахуванням 10%.

2) Тут можуть бути різні керовані осі: передня, задня, комбінації.

3) Може бути комплектація за кількістю гальмівних осей.

Таким чином, отримано досить широкий перелік продукції, який може бути віднесений до одного інформаційного документа й одного сертифіката, однак він повинен бути відповідним чином згрупований в інформаційному документі і мати своє послідовне маркування.

Останній етап –  формування версій причепа.

Версія транспортного засобу – сукупність транспортних засобів одного варіанта, що складаються з комбінації елементів (рис. 6), наведених в інформаційному документі.

Рисунок 6 – Елементи конструкції причепа

Вони умовно розділяються на 2 види:

1.     елементи та вузли причепа, що мають власне затвердження типу (шини, причіпний пристрій, дишло, пристрої освітлення та світлової сигналізації тощо);

2.   вузли та складові системи, які не мають власного затвердження типу та можуть бути затверджені на власному виробництві (гальмівна система, задній і боковий захисний пристрій, сама вантажна платформа).

До версії відноситься, власне кажучи, те, чим машина комплектується від інших постачальників, хоча можуть бути елементи власного виробництва.

Тут є шини, гальмівні системи, захисні пристрої, причіпні пристрої тощо. Їх відповідним чином необхідно промаркувати і зазначити в інформаційному документі.

При комплектації причепів різними елементами вузлами та складовими частинами необхідно враховувати, що шини мають витримувати навантаження відповідно до маркування, а розміщення, наприклад, засобів освітлення має відповідати вимогам технічного регламенту за оглядовістю. Потрібно підтвердити відповідність захисного пристрою, що він певним чином витримує навантаження і встановлений правильно вже на вашому причепі, та супроводити ці версії належними підтвердженнями відповідності від постачальників і відповідним маркуванням.

Таким чином, отримуємо досить широкий перелік продукції, де кожна модель має своє ідентифікаційне позначення), який може бути віднесений до одного інформаційного документа й одного сертифіката, однак він повинен бути відповідним чином згрупований в інформаційному документі і мати своє маркування за вертикальним і горизонтальним принципами.

Далі можуть бути різні модифікації з платформами, які можна відображати в комерційних назвах для ПРОДАЖУ.

Використовуючи різні елементи, можна формувати різні версії ваших причепів і виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка буде відповідати сучасним викликам на ринку. 

Загалом схематично вимоги до визначення категорії, типу, варіанта та версії сільськогосподарського та лісогосподарського причепа зображено на рисунку 7.

Рисунок 8 - Вимоги до визначення категорії, типу, варіанту та версії причепа 

Кожному типу, варіанту та версії транспортного засобу присвоюється буквено-цифровий код, що складається з латинських літер і/або арабських цифр: «тип-варіант-версія» або «TVV».

Використання дужок і дефісів дозволено за умови, що вони не замінюють літеру чи цифру.

Кількість символів не повинна перевищувати:

‒15 для коду типу транспортного засобу;

‒25 для коду одного варіанту;

‒35 для коду однієї версії.

Повний буквено-цифровий код «TVV» не повинен містити більше 75 символів.

Якщо TVV використовується цілком, між типом, варіантом і версією має бути пробіл.

Приклад такого TVV: 159AF [… пробіл] 0054 [… пробіл] 977K (BE).

Визначення категорії, типу, варіантів і версій сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів є ключовим етапом у процедурі затвердження типу вашої продукції відповідно до чинного технічного регулювання.

Основні конструктивні і дорожньо-експлуатаційні характеристики, наведені в інформаційному документі, повинні повністю відповідати сертифікованому типу, і вибране (назване) Вами позначення типу має бути на маркувальній табличці. Також там може бути і комерційна назва, яка може бути нанесена на машині окремо від інформації на маркувальній табличці і використовуватися для реклами, продажу і формування позитивного іміджу продукції.

При цьому не обов’язково на маркувальній табличці позначати конкретний варіант і версію, можна лише назву типу, однак у короткому інформаційному документі, що є обов’язковим додатком до Сертифіката відповідності затвердженому типу на конкретну машину – це повинно бути відображене.

Нарешті Вами практично сформовано Технічні умови європейського зразка, які в повній мірі відображають технічні параметри вашої продукції і відповідно до Цивільного кодексу України дають змогу регулювати відносини між Виробником/постачальником і Споживачем, а також реалізовувати серійну продукції з посиланням на ТУ без наведення технічних параметрів у договорі купівлі-продажу.