УДК 633.34
ЗМІНИ ВЕЛИЧИНИ Й СТРУКТУРИ БІОЛОГІЧНОЇ ВРОЖАЙНОСТІ СОЇ ЗА ОПТИМІЗАЦІЇ РЕЖИМУ ЖИВЛЕННЯ І РІЗНИХ СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
Новохацький М., канд. с.-г. наук, доцент, https://orcid.org/0000-0003-3635-1761, e-mail: novokhatskyi@ukr.net
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Панченко Т., канд. с.-г. наук, доцент, https://orcid.org/0000-0003-1114-5670, e-mail: panchenko.taras@gmail.com
Білоцерківський НАУ
Анотація
Метою науково-дослідної роботи є визначення впливу системи обробітку ґрунту та біодобрива «Граундфікс» на величину й структуру біологічної врожайності зерна сої та обґрунтування доцільності застосування біодобрива «Граундфікс» у технології вирощування сої за використання різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України.
Методи дослідження. Польові досліди проведено в 2017-2019 рр. у п’ятипільній науково-дослідній сівозміні УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (Київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – застосування фосфат- і каліймобілізувального біопрепарату «Граундфікс» (А1 – «Граундфікс», 10 л/га, А2 – «Граундфікс», 5 л/га, А3 – контроль (без застосування препарату); фактор Б – система обробітку ґрунту (Б1 – традиційна, Б2 – консервувальна, Б3 – мульчувальна, Б4 – міні-тіл).
Соя вирощувалася за традиційною для регіону технологію, за виключенням елементів, які входять до схеми досліду. Ефективність досліджуваних елементів технології вирощування встановлено визначенням біологічної врожайності сої та її структури.
Результати дослідження. За роки наших досліджень лідером за рівнем формування біологічного врожаю зерна сої в середньому, стала консервувальна система основного обробітку ґрунту, що забезпечила формування у межах 28,0 ц/га зерна. Застосування інших систем основного обробітку ґрунту, з декількох, які досліджуються нами, зумовило зниження рівня біологічної врожайності до 27,1 ц/га за використання традиційної системи, 24,4 ц/га – за використання мульчувальної і до 24,5 ц/га за використання міні-тілу. Наведені дані свідчать про переваги глибокого обробітку ґрунту для формування біологічного врожаю.
Застосування «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно впливає на підвищення рівня біологічної врожайності зерна. Максимальний рівень біологічної врожайності зерна сої – 31,2 ц/га – відмічений у випадку застосування 5 л/га «Граундфіксу» та консервувальної системи обробітку ґрунту.
Відповідно до схеми наших досліджень система основного обробітку ґрунту суттєво впливає на ріст рослин, висоту прикріплення нижніх бобів, кількість стеблових вузлів і кількість бобів на головному стеблі, а використання «Граундфіксу» – на густоту стояння рослин у період збирання, висоту рослин і висоту прикріплення нижніх бобів.
Застосування «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно вплинуло на величину збирального індексу посівів. За роки проведення наших досліджень найвищі показники збирального індексу фіксувалися за використання 5 л/га «Граундфіксу» та консервувальної системи обробітку ґрунту.
Висновoк: Результати наших досліджень свідчать про переваги глибокого обробітку ґрунту для формування біологічного врожаю зерна сої: консервувальна система основного обробітку ґрунту забезпечила формування в середньому 28,0 ц/га зерна, за використання традиційної системи біологічна врожайність становила 27,1 ц/га, 24,4 ц/га – за використання мульчувальної системи і 24,5 ц/га – за використання міні-тілу.
2. Застосування «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно впливає на підвищення рівня біологічної врожайності зерна. Максимальний рівень біологічної врожайності зерна сої – 31,2 ц/га – відмічений нами на варіанті із застосуванням 5 л/га «Граундфіксу» та консервувальної системи обробітку ґрунту.
3. За схемою наших досліджень, система основного обробітку ґрунту суттєво впливає на ріст рослин, висоту прикріплення нижніх бобів, кількість стеблових вузлів і кількість бобів на головному стеблі, а застосування «Граундфіксу» – на густоту стояння рослин у період збирання, висоту рослин і висоту прикріплення нижніх бобів.
4. Найбільшу частку зерна в загальному урожаї надземної фітомаси формували рослини, де застосувалася консервувальна система обробітку ґрунту. Використання «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно вплинуло на величину збирального індексу посівів. За таких умов слід зазначити, що за роки проведення наших досліджень вищі показники збирального індексу фіксувалися за використання 5 л/га біопрепарату.
Ключові слова: соя, обробіток ґрунту, біологічна врожайність, збиральний індекс.
CHANGES IN THE SIZE AND STRUCTURE OF THE BIOLOGICAL YIELD OF SOYBEAN UNDER OPTIMIZATION OF THE FEEDING MODE AND DIFFERENT SYSTEMS OF MAIN TILLAGE
Novokhatskyi M., Candidate of Agricultural Sciences, Docent, https://orcid.org/0000-0003-3635-1761, e-mail: novokhatskyi@ukr.net
Leonid Pogorilyy UkrNDIPVT
Panchenko Т., Candidate of Agricultural Sciences, Docent, https://orcid.org/0000-0003-1114-5670, e-mail: panchenko.taras@gmail.com
Bila Tserkva National Agrarian University
Summary
The purpose of the research work is to determine the influence of the soil cultivation system and the Groundfix biofertilizer on the size and structure of the biological yield of soybeans and to justify the feasibility of using the Groundfix biofertilizer in the technology of growing soybeans using different systems of the main soil cultivation in the conditions of the forest-steppe of Ukraine.
Research methods. Field experiments were conducted in 2017-2019 in the five-field research crop rotation of L. Pohorilyу UkrNDIPVT (Kyiv agro-soil district of Right Bank Forest Steppe). Factors of the experiment: factor A – use of the phosphate- and potassium-mobilizing biopreparation Groundfix (A1 – Groundfix, 10 l/ha; A2 – Groundfix, 5 l/ha; A3 – control (without the use of the drug); factor B – soil cultivation system (B1 – traditional , B2 – preserving, B3 – mulching, B4 – mini till).
Soy was grown according to the technology traditional for the region, with the exception of the elements included in the experiment scheme. The effectiveness of the researched elements of cultivation technology was established by determining the biological yield of soybeans and its structure.
Research results. The leader in the level of formation of the biological yield of soybean grain on average over the years of our research was the preservation system of the main tillage, which ensured the formation of an average of 2.80 t/ha of grain. The use of other systems of the main soil cultivation, among the ones we studied, caused a decrease in the level of biological yield to 2.71 t/ha when using the traditional system, 2.44 t/ha when using mulching, and to 2.45 t/ha when using mini-till. The given data indicate the advantages of deep tillage for the formation of a biological crop.
The use of Groundfix in the technology of growing soybeans has a positive effect on the growth of the level of biological yield of grain. The maximum level of biological yield of soybeans – 3.12 t/ha – was noted by us on the variant with the use of 5 l/ha of Groundfix and the preservation system of tillage.
Within the scheme of our research, the main tillage system has a significant effect on plant height, the height of attachment of lower beans, the number of stem nodes and the number of beans on the main stem, and the use of Groundfix on the density of plant standing during the harvest period, plant height and height of attachment of lower beans.
The use of Groundfix in the technology of growing soybeans had a positive effect on the value of the harvesting index of crops. During the years of our research, the highest indicators of the harvesting index were recorded by us when using 5 l/ha of Groundfix and the preservation system of soil cultivation.
Conclusions. 1. The results of our research indicate the advantages of deep tillage for the formation of a biological crop of soybeans: the conservation system of the main tillage ensured the formation of an average of 2.80 t/ha of grain, when using the traditional system, the biological yield was 2.71 t/ha, 2.44 t/ha – for the use of a mulching system and 2.45 t/ha – for the use of a mini-till.
2. The use of Groundfix in the technology of growing soybeans has a positive effect on the growth of the level of biological yield of grain. The maximum level of biological yield of soybeans – 3.12 t/ha – was noted by us on the variant with the use of 5 l/ha of Groundfix and the preservation system of tillage.
3. Within the framework of our research, the main tillage system significantly affects the height of plants, the height of attachment of lower beans, the number of stem nodes and the number of beans on the main stem, and the use of Groundfix – on the density of plant stands during the harvesting period, plant height and attachment height bottom beans.
4. The largest share of grain in the total crop of above-ground phytomass was formed by plants on variants with the use of a conservation tillage system. The use of Groundfix in the technology of growing soybeans had a positive effect on the value of the harvesting index of crops. At the same time, it should be noted that during the years of our research, we recorded higher indicators of the harvesting index when using 5 l/ha of biological preparation.
Keywords: soybean, tillage, biological yield, harvesting index.